- порожнеча
- -і, ж.1) Порожній, нічим не заповнений простір. || У фізиці – безповітряний простір, вакуум. || Брак будь-якого наповнення; незаповненість. || Відсутність людей; малолюдність чи безлюддя. || перен. Стан душевної спустошеності, викликаний перев. втратою близької людини, розлукою з ким-небудь і т. ін. || між ким, перен. Про стан відчуження між ким-небудь.2) Порожня середина чого-небудь, порожнина в чомусь. || перев. мн. Порожнини в мінералі, породі або всередині суцільного матеріалу.3) у сполуч. зі сл. життя, світ і т. ін., перен. Брак корисної діяльності. Духовна порожнеча.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.